CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
1 Sam. 2
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

Das erste Buch Samuel

Kapitel 2

1 Und Hanna2584 betete6419 und sprach559: Mein Herz3820 ist7311 fröhlich8055 in dem HErrn3068, mein Horn7161 ist erhöhet in dem HErrn3068. Mein Mund6310 hat sich5970 weit aufgetan7337 über meine Feinde341; denn ich freue mich deines Heils3444.

2 Es ist niemand1115 heilig6918, wie der HErr3068; außer dir ist keiner; und ist kein Hort6697, wie unser GOtt430 ist.

3 Lasset euer groß Rühmen7235 und1364 Trotzen, lasset aus3318 eurem Munde6310 das Alte; denn der HErr3068 ist1696 ein GOtt410, der es merket, und läßt solch Vornehmen5949 nicht gelingen8505.

4 Der Bogen7198 der Starken1368 ist zerbrochen2844, und die Schwachen3782 sind2428 umgürtet247 mit Stärke.

5 Die da satt7649 waren, sind7936 ums Brot3899 verkauft worden, und die Hunger7457 litten, hungert nicht mehr2308, bis daß die Unfruchtbare6135 sieben7651 gebar3205, und die viel7227 Kinder1121 hatte, abnahm.

6 Der HErr3068 tötet4191 und machet lebendig2421, führet in die3381 Hölle7585 und wieder heraus5927.

7 Der HErr3068 machet arm und3423 machet reich6238; er niedriget und637 erhöhet.

8 Er hebet auf6965 den Dürftigen1800 aus dem Staub6083 und erhöhet den Armen34 aus dem Kot830, daß er ihn7311 setze7896 unter die3427 Fürsten5081 und den Stuhl3678 der Ehren3519 erben5157 lasse. Denn der Welt776 Ende sind des HErrn3068, und er hat den Erdboden8398 drauf gesetzet.

9 Er376 wird behüten8104 die Füße7272 seiner Heiligen2623; aber die GOttlosen7563 müssen zunichte werden1826 in Finsternis2822; denn viel Vermögen3581 hilft1396 doch niemand.

10 Die mit dem HErrn3068 hadern7378, müssen zugrunde gehen2865; über ihnen wird657 er donnern7481 im Himmel8064. Der HErr3068 wird richten1777 der Welt Ende und wird Macht5797 geben5414 seinem Könige4428 und erhöhen7311 das776 Horn7161 seines Gesalbten4899.

11 Elkana511 aber5941 ging hin3212 gen Ramath in sein1961 Haus1004, und3548 der Knabe5288 war des HErrn3068 Diener8334 vor6440 dem Priester Eli.

12 Aber5941 die Söhne1121 Elis waren böse1100 Buben1121; die fragten3045 nicht nach dem HErrn3068,

13 noch nach dem Recht4941 der Priester3548 an das Volk5971. Wenn jemand etwas2077 opfern2076 wollte, so kam935 des Priesters3548 Knabe5288, weil das Fleisch1320 kochte1310, und376 hatte eine Kreuel mit drei7969 Zacken in seiner Hand3027;

14 und3548 stieß in den Tiegel3595, oder Kessel1731, oder Pfanne7037, oder Topf6517; und was er5221 mit der Kreuel hervorzog5927, das nahm3947 der Priester davon. Also taten sie dem ganzen Israel3478, die daselbst hinkamen935 zu6213 Silo7887.

15 Desselbengleichen, ehe denn sie das Fett2459 anzündeten6999, kam des Priesters3548 Knabe5288 und2076 sprach559 zu dem, der das Opfer brachte935: Gib5414 mir das Fleisch1320, dem Priester3548 zu braten6740; denn er376 will nicht gekocht1310 Fleisch1320 von dir nehmen3947, sondern roh.

16 Wenn dann jemand zu ihm sagte559: Laß das Fett2459 anzünden6999, wie sich‘s heute3117 gebührt, und nimm3947 danach, was dein Herz5315 begehrt183, so sprach559 er376 zu ihm: Du sollst mir‘s jetzt geben5414; wo nicht, so will ich‘s mit Gewalt2394 nehmen3947.

17 Darum war die Sünde2403 der Knaben5288 sehr3966 groß1419 vor6440 dem Herrn3068; denn die Leute582 lästerten5006 das Speisopfer4503 des HErrn3068.

18 Samuel8050 aber war ein Diener8334 vor6440 dem HErrn3068; und906 der Knabe5288 war umgürtet2296 mit einem leinenen Leibrock646.

19 Dazu machte6213 ihm seine Mutter517 einen kleinen6996 Rock4598 und2076 brachte ihn ihm hinauf5927 zu seiner Zeit3117, wenn3117 sie mit ihrem Mann376 hinaufging, zu opfern5927 die Opfer2077 zu seiner Zeit3117.

20 Und Eli5941 segnete1288 Elkana511 und sein Weib802 und sprach559: Der HErr3068 gebe7592 dir Samen2233 von diesem Weibe802 um die Bitte7596, die sie vom HErrn3068 gebeten hat7760. Und sie gingen1980 an ihren Ort4725.

21 Und der HErr3068 suchte Hanna2584 heim6485, daß3588 sie8147 schwanger2029 ward; und gebar3205 drei7969 Söhne1121 und zwo Töchter1323. Aber Samuel8050, der Knabe5288, nahm zu1431 bei5973 dem HErrn3068.

22 Eli aber5941 war sehr3966 alt2204 und erfuhr8085 alles, was seine Söhne1121 taten6213 dem ganzen Israel3478, und daß sie schliefen7901 bei den Weibern802, die da dieneten vor der Tür6607 der Hütte168 des Stifts4150.

23 Und er sprach559 zu6213 ihnen: Warum tut ihr solches1697? Denn ich höre8085 euer böses7451 Wesen1697 von diesem ganzen Volk5971.

24 Nicht, meine Kinder1121 das ist5674 nicht ein gut2896 Geschrei8052, das ich höre8085. Ihr machet des HErrn3068 Volk5971 übertreten.

25 Wenn jemand376 wider einen Menschen376 sündiget, so kann‘s der Richter430 schlichten6419. Wenn aber jemand376 wider den HErrn3068 sündiget, wer kann für ihn bitten6419? Aber sie gehorchten ihres Vaters1 Stimme6963 nicht, denn2654 der HErr3068 hatte Willen, sie zu8085 töten4191.

26 Aber der Knabe5288 Samuel8050 ging1980 und nahm zu; und war1432 angenehm2896 bei dem HErrn3068 und bei den Menschen582.

27 Es kam aber5941 ein Mann376 Gottes430 zu Eli und sprach559 zu ihm: So spricht der HErr3068: Ich habe mich1540 offenbaret deines Vaters1 Hause1004, da1540 sie559 noch in Ägypten4714 waren935 in Pharaos6547 Hause1004,

28 und3548 habe977 ihn daselbst mir6440 erwählet vor allen Stämmen7626 Israels3478 zum Priestertum, daß er opfern sollte auf5927 meinem Altar4196 und Räuchwerk7004 anzünden6999 und den Leibrock646 vor mir tragen; und habe5375 deines Vaters1 Hause1004 gegeben5414 alle Feuer801 der Kinder1121 Israel3478.

29 Warum löckest du denn wider meine Opfer2077 und Speisopfer4503, die ich geboten6680 habe3513 in der Wohnung4583? Und du ehrest deine Söhne1121 mehr denn mich, daß ihr euch mästet1254 von dem Besten7225 aller Speisopfer4503 meines Volks5971 Israel3478.

30 Darum spricht5002 der HErr3068, der GOtt430 Israels3478: Ich559 habe3513 geredet5002, dein Haus1004 und deines Vaters1 Haus1004 sollten wandeln1980 vor mir2486 ewiglich5704. Aber nun spricht559 der HErr3068: Es sei ferne von mir, sondern wer mich6440 ehret, den will ich auch ehren3513; wer aber mich verachtet959, der soll wieder verachtet werden7043.

31 Siehe, es wird die Zeit3117 kommen, daß ich will935 entzweibrechen1438 deinen Arm2220 und2205 den Arm2220 deines Vaters1 Hauses1004, daß kein Alter sei in deinem Hause1004.

32 Und3190 wirst5027 sehen deinen Widerwärtigen in der Wohnung4583 in allerlei Gut, das Israel3478 geschehen wird; und2205 wird kein Alter3117 sein in deines Vaters Hause1004 ewiglich.

33 Doch will ich aus dir niemand376 von meinem Altar4196 ausrotten3772, auf3615 daß deine Augen5869 verschmachten und deine See LE5315 sich gräme109; und alle Menge4768 deines Hauses1004 sollen sterben4191, wenn sie Männer582 worden sind.

34 Und das soll dir ein259 Zeichen226 sein, das über deine zween Söhne1121, Hophni2652 und Pinehas6372, kommen935 wird: auf einen Tag3117 werden sie8147 beide8147 sterben4191.

35 Ich aber will1980 mir6440 einen treuen539 Priester erwecken6965, der soll tun6213, wie es meinem Herzen3824 und3548 meiner See LE5315 gefällt; dem will ich ein beständig Haus1004 bauen1129, daß er vor meinem Gesalbten4899 wandele immerdar3117.

36 Und wer übrig3498 ist935 von deinem Hause1004, der wird kommen und vor jenem niederfallen7812 um einen259 silbernen95 Pfennig3701 und Stück Brots3899 und wird sagen559: Lieber, laß5596 mich zu einem Priesterteil3550, daß ich einen Bissen6595 Brot3603 esse398.

1-а Самуїлова

Розділ 2

1 І молилася Анна та й проказала: „Звесели́лося Господом серце моє, мій ріг став високим у Го́споді! Розкри́лися у́ста мої на моїх ворогів, бо радію з спасіння Твого́!

2 Немає святого, подібного Господу, немає ніко́го, крім Те́бе, і скелі немає, як Бог наш!

3 Більше не говоріть зарозумі́ло, нехай з ваших уст не виходить зухва́льство, бо Господь — Бог знання́, і Він упляно́вує вчинки!

4 Лук сильних пола́маний, а немічні опереза́лися силою!

5 Наймаються ситі за хліб, а голодні відпочивають, аж неплідна сімо́х породила, а многодітна — знеси́ліла.

6 Госпо́дь побиває й оживлює, до шео́лу знижає й підно́сить до неба.

7 Господь зубо́жує та збагачує, понижує Він та звели́чує.

8 Підіймає нужде́нного з по́роху, підно́сить убогого зо смітникі́в, щоб посадити з вельмо́жами й престол слави їм дать на спа́дщину, бо Госпо́дні основи землі, і на них Він поставив вселе́нну.

9 Він ноги святих Своїх стереже, нечестиві ж погинуть у те́мряві, бо сильним не з сили стає чоловік.

10 Господь — хай поламані будуть Його супроти́вники! У небі Господь загримить, і розсудить Він кі́нці землі! І Він подасть силу Своєму царе́ві, і рога повищить Свого помаза́нця!“

11 І пішов Елкана до Рами, до дому свого. А той отрок служив Господе́ві при священикові Ілі́ї.

12 А сини Ілі́я були люди негідні, — вони не знали Господа,

13 ані зви́чаю священичого з народом. Коли хто прино́сив жертву, то, як варилося м'ясо, прихо́див священиків слуга, а в його руці — тризубе виде́льце.

14 І він із грюкотом стромляв до мідниці, або до кітла, або до горшка, або до горня́ти, — і все, що витягне видельце, священик собі брав. Так вони робили всьому Ізраїлеві, що прихо́див туди до Шіло́.

15 Також поки пали́ли лій, то прихо́див священиків слуга, та й говорив до чоловіка, що приносив жертву: „Дай м'яса на печеню для священика, бо він не ві́зьме від тебе м'яса варе́ного, а тільки сире!“

16 А як той чоловік відповідав йому: „Нехай перше спалять і той лій, а ти потім візьми собі, скільки буде жадати душа твоя!“ А той говорив: „Ні, таки зараз давай! А коли ні, візьму́ силою!“

17 І був гріх тих юнакі́в дуже великий перед Господнім лицем, бо ті люди безче́стили Господню жертву

18 А Самуїл служив перед Господнім лицем. Отрок був оперезаний лляни́м ефо́дом.

19 А малу верхню одежину робила йому його мати, і прино́сила йому з року на рік, коли прихо́дила з своїм мужем прино́сити річну жертву.

20 А Ілій поблагословив Елкану й його жінку та й сказав: „Нехай Господь дасть тобі наща́дків від цієї жінки, за ві́дданого, що Господь узяв“. І пішли вони на місце своє.

21 І Господь згадав про Анну, і вона завагітні́ла, та й породила трьох синів та дві до́чки. А о́трок Самуїл ріс із Господом.

22 А Ілі́й був дуже стари́й. І почув він усе, що́ сини його роблять усьому Ізраїлеві, і що вони злягаються з жінками, які відбувають службу при вході скинії заповіту.

23 І він сказав їм: „Нащо ви робите такі речі, про які я чую? Про ваші злі вчинки я чую від усього цього народу.

24 Ні, сини мої, — недобра та чутка, що я чую, — ви відхиляєте Господній наро́д від Закону!

25 Якщо хто згрішить супроти люди́ни, то помо́ляться за неї перед Богом. А якщо люди́на згрішить супроти Господа, — хто заступиться за неї?“ Та вони не слухали голосу батька свого, бо Господь постановив погубити їх.

26 А о́трок Самуїл усе ріс, та здобува́в ла́ску як у Господа, так і в людей.

27 І прийшов Божий чоловік до Ілія, та й сказав йому: „Так сказав Господь: Чи ж Я справді не об'явився до́мові твого батька, як були вони в Єгипті, у фараоновім домі?

28 Я вибрав його Собі зо всіх Ізраїлевих племен за священика, щоб він входив до Мого жертівника, щоб кадив кадило, щоб носив ефо́да перед Моїм лицем. І дав Я до́мові твого батька всі жертви Ізраїлевих синів.

29 Чого ж ви бере́те під ноги Мою жертву та Мою жертву хлібну, що Я заповів для скинії? І ти вшанував синів своїх більш, як Мене, щоб ви потовстіли від найкращих частин усякого Ізраїлевого да́ру перед лицем Моїм.

30 Тому́ то слово Господа, Бога Ізраїлевого, таке: Говорячи, сказав Я: Дім твій та дім батька твого будуть ходити перед Моїм лицем аж навіки. А тепер слово Господнє: Не буде в Мене такого, бо Я шаную тих, хто шанує Мене, а ті, хто зневажає Мене, будуть знева́жені!

31 Ось приходять дні, і Я відітну́ раме́но твоє та раме́но дому батька твого, щоб не було старо́го в домі твоєму.

32 І побачиш біду Мого ме́шкання, хоч у всьому Я добре чинив Ізра́їлеві, і не буде старого в домі твоїм по всі дні.

33 Я не витну в тебе всіх від Мого жертівника, щоб вибрати очі твої, і щоб зробити біль душі твоїй, — та ввесь до́ріст твого дому повмирає в силі віку.

34 А оце тобі озна́ка, що при́йде на обох синів твоїх, на Хофні та Пінхаса, — оби́два вони помруть одно́го дня.

35 А Я поставлю Собі священика вірного, — він буде робити згідно з серцем Моїм та з Моєю душею. І Я збудую йому тривалий дім, і він буде ходити перед Моїм пома́занцем по всі дні.

36 І станеться, — кожен, хто полишиться в домі твоїм, при́йде вклонятися йому за аґору срібла та за бухане́ць хліба, і скаже: Долучи мене до одного з священицтв, щоб їсти кавалок хліба“.

Das erste Buch Samuel

Kapitel 2

1-а Самуїлова

Розділ 2

1 Und Hanna2584 betete6419 und sprach559: Mein Herz3820 ist7311 fröhlich8055 in dem HErrn3068, mein Horn7161 ist erhöhet in dem HErrn3068. Mein Mund6310 hat sich5970 weit aufgetan7337 über meine Feinde341; denn ich freue mich deines Heils3444.

1 І молилася Анна та й проказала: „Звесели́лося Господом серце моє, мій ріг став високим у Го́споді! Розкри́лися у́ста мої на моїх ворогів, бо радію з спасіння Твого́!

2 Es ist niemand1115 heilig6918, wie der HErr3068; außer dir ist keiner; und ist kein Hort6697, wie unser GOtt430 ist.

2 Немає святого, подібного Господу, немає ніко́го, крім Те́бе, і скелі немає, як Бог наш!

3 Lasset euer groß Rühmen7235 und1364 Trotzen, lasset aus3318 eurem Munde6310 das Alte; denn der HErr3068 ist1696 ein GOtt410, der es merket, und läßt solch Vornehmen5949 nicht gelingen8505.

3 Більше не говоріть зарозумі́ло, нехай з ваших уст не виходить зухва́льство, бо Господь — Бог знання́, і Він упляно́вує вчинки!

4 Der Bogen7198 der Starken1368 ist zerbrochen2844, und die Schwachen3782 sind2428 umgürtet247 mit Stärke.

4 Лук сильних пола́маний, а немічні опереза́лися силою!

5 Die da satt7649 waren, sind7936 ums Brot3899 verkauft worden, und die Hunger7457 litten, hungert nicht mehr2308, bis daß die Unfruchtbare6135 sieben7651 gebar3205, und die viel7227 Kinder1121 hatte, abnahm.

5 Наймаються ситі за хліб, а голодні відпочивають, аж неплідна сімо́х породила, а многодітна — знеси́ліла.

6 Der HErr3068 tötet4191 und machet lebendig2421, führet in die3381 Hölle7585 und wieder heraus5927.

6 Госпо́дь побиває й оживлює, до шео́лу знижає й підно́сить до неба.

7 Der HErr3068 machet arm und3423 machet reich6238; er niedriget und637 erhöhet.

7 Господь зубо́жує та збагачує, понижує Він та звели́чує.

8 Er hebet auf6965 den Dürftigen1800 aus dem Staub6083 und erhöhet den Armen34 aus dem Kot830, daß er ihn7311 setze7896 unter die3427 Fürsten5081 und den Stuhl3678 der Ehren3519 erben5157 lasse. Denn der Welt776 Ende sind des HErrn3068, und er hat den Erdboden8398 drauf gesetzet.

8 Підіймає нужде́нного з по́роху, підно́сить убогого зо смітникі́в, щоб посадити з вельмо́жами й престол слави їм дать на спа́дщину, бо Госпо́дні основи землі, і на них Він поставив вселе́нну.

9 Er376 wird behüten8104 die Füße7272 seiner Heiligen2623; aber die GOttlosen7563 müssen zunichte werden1826 in Finsternis2822; denn viel Vermögen3581 hilft1396 doch niemand.

9 Він ноги святих Своїх стереже, нечестиві ж погинуть у те́мряві, бо сильним не з сили стає чоловік.

10 Die mit dem HErrn3068 hadern7378, müssen zugrunde gehen2865; über ihnen wird657 er donnern7481 im Himmel8064. Der HErr3068 wird richten1777 der Welt Ende und wird Macht5797 geben5414 seinem Könige4428 und erhöhen7311 das776 Horn7161 seines Gesalbten4899.

10 Господь — хай поламані будуть Його супроти́вники! У небі Господь загримить, і розсудить Він кі́нці землі! І Він подасть силу Своєму царе́ві, і рога повищить Свого помаза́нця!“

11 Elkana511 aber5941 ging hin3212 gen Ramath in sein1961 Haus1004, und3548 der Knabe5288 war des HErrn3068 Diener8334 vor6440 dem Priester Eli.

11 І пішов Елкана до Рами, до дому свого. А той отрок служив Господе́ві при священикові Ілі́ї.

12 Aber5941 die Söhne1121 Elis waren böse1100 Buben1121; die fragten3045 nicht nach dem HErrn3068,

12 А сини Ілі́я були люди негідні, — вони не знали Господа,

13 noch nach dem Recht4941 der Priester3548 an das Volk5971. Wenn jemand etwas2077 opfern2076 wollte, so kam935 des Priesters3548 Knabe5288, weil das Fleisch1320 kochte1310, und376 hatte eine Kreuel mit drei7969 Zacken in seiner Hand3027;

13 ані зви́чаю священичого з народом. Коли хто прино́сив жертву, то, як варилося м'ясо, прихо́див священиків слуга, а в його руці — тризубе виде́льце.

14 und3548 stieß in den Tiegel3595, oder Kessel1731, oder Pfanne7037, oder Topf6517; und was er5221 mit der Kreuel hervorzog5927, das nahm3947 der Priester davon. Also taten sie dem ganzen Israel3478, die daselbst hinkamen935 zu6213 Silo7887.

14 І він із грюкотом стромляв до мідниці, або до кітла, або до горшка, або до горня́ти, — і все, що витягне видельце, священик собі брав. Так вони робили всьому Ізраїлеві, що прихо́див туди до Шіло́.

15 Desselbengleichen, ehe denn sie das Fett2459 anzündeten6999, kam des Priesters3548 Knabe5288 und2076 sprach559 zu dem, der das Opfer brachte935: Gib5414 mir das Fleisch1320, dem Priester3548 zu braten6740; denn er376 will nicht gekocht1310 Fleisch1320 von dir nehmen3947, sondern roh.

15 Також поки пали́ли лій, то прихо́див священиків слуга, та й говорив до чоловіка, що приносив жертву: „Дай м'яса на печеню для священика, бо він не ві́зьме від тебе м'яса варе́ного, а тільки сире!“

16 Wenn dann jemand zu ihm sagte559: Laß das Fett2459 anzünden6999, wie sich‘s heute3117 gebührt, und nimm3947 danach, was dein Herz5315 begehrt183, so sprach559 er376 zu ihm: Du sollst mir‘s jetzt geben5414; wo nicht, so will ich‘s mit Gewalt2394 nehmen3947.

16 А як той чоловік відповідав йому: „Нехай перше спалять і той лій, а ти потім візьми собі, скільки буде жадати душа твоя!“ А той говорив: „Ні, таки зараз давай! А коли ні, візьму́ силою!“

17 Darum war die Sünde2403 der Knaben5288 sehr3966 groß1419 vor6440 dem Herrn3068; denn die Leute582 lästerten5006 das Speisopfer4503 des HErrn3068.

17 І був гріх тих юнакі́в дуже великий перед Господнім лицем, бо ті люди безче́стили Господню жертву

18 Samuel8050 aber war ein Diener8334 vor6440 dem HErrn3068; und906 der Knabe5288 war umgürtet2296 mit einem leinenen Leibrock646.

18 А Самуїл служив перед Господнім лицем. Отрок був оперезаний лляни́м ефо́дом.

19 Dazu machte6213 ihm seine Mutter517 einen kleinen6996 Rock4598 und2076 brachte ihn ihm hinauf5927 zu seiner Zeit3117, wenn3117 sie mit ihrem Mann376 hinaufging, zu opfern5927 die Opfer2077 zu seiner Zeit3117.

19 А малу верхню одежину робила йому його мати, і прино́сила йому з року на рік, коли прихо́дила з своїм мужем прино́сити річну жертву.

20 Und Eli5941 segnete1288 Elkana511 und sein Weib802 und sprach559: Der HErr3068 gebe7592 dir Samen2233 von diesem Weibe802 um die Bitte7596, die sie vom HErrn3068 gebeten hat7760. Und sie gingen1980 an ihren Ort4725.

20 А Ілій поблагословив Елкану й його жінку та й сказав: „Нехай Господь дасть тобі наща́дків від цієї жінки, за ві́дданого, що Господь узяв“. І пішли вони на місце своє.

21 Und der HErr3068 suchte Hanna2584 heim6485, daß3588 sie8147 schwanger2029 ward; und gebar3205 drei7969 Söhne1121 und zwo Töchter1323. Aber Samuel8050, der Knabe5288, nahm zu1431 bei5973 dem HErrn3068.

21 І Господь згадав про Анну, і вона завагітні́ла, та й породила трьох синів та дві до́чки. А о́трок Самуїл ріс із Господом.

22 Eli aber5941 war sehr3966 alt2204 und erfuhr8085 alles, was seine Söhne1121 taten6213 dem ganzen Israel3478, und daß sie schliefen7901 bei den Weibern802, die da dieneten vor der Tür6607 der Hütte168 des Stifts4150.

22 А Ілі́й був дуже стари́й. І почув він усе, що́ сини його роблять усьому Ізраїлеві, і що вони злягаються з жінками, які відбувають службу при вході скинії заповіту.

23 Und er sprach559 zu6213 ihnen: Warum tut ihr solches1697? Denn ich höre8085 euer böses7451 Wesen1697 von diesem ganzen Volk5971.

23 І він сказав їм: „Нащо ви робите такі речі, про які я чую? Про ваші злі вчинки я чую від усього цього народу.

24 Nicht, meine Kinder1121 das ist5674 nicht ein gut2896 Geschrei8052, das ich höre8085. Ihr machet des HErrn3068 Volk5971 übertreten.

24 Ні, сини мої, — недобра та чутка, що я чую, — ви відхиляєте Господній наро́д від Закону!

25 Wenn jemand376 wider einen Menschen376 sündiget, so kann‘s der Richter430 schlichten6419. Wenn aber jemand376 wider den HErrn3068 sündiget, wer kann für ihn bitten6419? Aber sie gehorchten ihres Vaters1 Stimme6963 nicht, denn2654 der HErr3068 hatte Willen, sie zu8085 töten4191.

25 Якщо хто згрішить супроти люди́ни, то помо́ляться за неї перед Богом. А якщо люди́на згрішить супроти Господа, — хто заступиться за неї?“ Та вони не слухали голосу батька свого, бо Господь постановив погубити їх.

26 Aber der Knabe5288 Samuel8050 ging1980 und nahm zu; und war1432 angenehm2896 bei dem HErrn3068 und bei den Menschen582.

26 А о́трок Самуїл усе ріс, та здобува́в ла́ску як у Господа, так і в людей.

27 Es kam aber5941 ein Mann376 Gottes430 zu Eli und sprach559 zu ihm: So spricht der HErr3068: Ich habe mich1540 offenbaret deines Vaters1 Hause1004, da1540 sie559 noch in Ägypten4714 waren935 in Pharaos6547 Hause1004,

27 І прийшов Божий чоловік до Ілія, та й сказав йому: „Так сказав Господь: Чи ж Я справді не об'явився до́мові твого батька, як були вони в Єгипті, у фараоновім домі?

28 und3548 habe977 ihn daselbst mir6440 erwählet vor allen Stämmen7626 Israels3478 zum Priestertum, daß er opfern sollte auf5927 meinem Altar4196 und Räuchwerk7004 anzünden6999 und den Leibrock646 vor mir tragen; und habe5375 deines Vaters1 Hause1004 gegeben5414 alle Feuer801 der Kinder1121 Israel3478.

28 Я вибрав його Собі зо всіх Ізраїлевих племен за священика, щоб він входив до Мого жертівника, щоб кадив кадило, щоб носив ефо́да перед Моїм лицем. І дав Я до́мові твого батька всі жертви Ізраїлевих синів.

29 Warum löckest du denn wider meine Opfer2077 und Speisopfer4503, die ich geboten6680 habe3513 in der Wohnung4583? Und du ehrest deine Söhne1121 mehr denn mich, daß ihr euch mästet1254 von dem Besten7225 aller Speisopfer4503 meines Volks5971 Israel3478.

29 Чого ж ви бере́те під ноги Мою жертву та Мою жертву хлібну, що Я заповів для скинії? І ти вшанував синів своїх більш, як Мене, щоб ви потовстіли від найкращих частин усякого Ізраїлевого да́ру перед лицем Моїм.

30 Darum spricht5002 der HErr3068, der GOtt430 Israels3478: Ich559 habe3513 geredet5002, dein Haus1004 und deines Vaters1 Haus1004 sollten wandeln1980 vor mir2486 ewiglich5704. Aber nun spricht559 der HErr3068: Es sei ferne von mir, sondern wer mich6440 ehret, den will ich auch ehren3513; wer aber mich verachtet959, der soll wieder verachtet werden7043.

30 Тому́ то слово Господа, Бога Ізраїлевого, таке: Говорячи, сказав Я: Дім твій та дім батька твого будуть ходити перед Моїм лицем аж навіки. А тепер слово Господнє: Не буде в Мене такого, бо Я шаную тих, хто шанує Мене, а ті, хто зневажає Мене, будуть знева́жені!

31 Siehe, es wird die Zeit3117 kommen, daß ich will935 entzweibrechen1438 deinen Arm2220 und2205 den Arm2220 deines Vaters1 Hauses1004, daß kein Alter sei in deinem Hause1004.

31 Ось приходять дні, і Я відітну́ раме́но твоє та раме́но дому батька твого, щоб не було старо́го в домі твоєму.

32 Und3190 wirst5027 sehen deinen Widerwärtigen in der Wohnung4583 in allerlei Gut, das Israel3478 geschehen wird; und2205 wird kein Alter3117 sein in deines Vaters Hause1004 ewiglich.

32 І побачиш біду Мого ме́шкання, хоч у всьому Я добре чинив Ізра́їлеві, і не буде старого в домі твоїм по всі дні.

33 Doch will ich aus dir niemand376 von meinem Altar4196 ausrotten3772, auf3615 daß deine Augen5869 verschmachten und deine See LE5315 sich gräme109; und alle Menge4768 deines Hauses1004 sollen sterben4191, wenn sie Männer582 worden sind.

33 Я не витну в тебе всіх від Мого жертівника, щоб вибрати очі твої, і щоб зробити біль душі твоїй, — та ввесь до́ріст твого дому повмирає в силі віку.

34 Und das soll dir ein259 Zeichen226 sein, das über deine zween Söhne1121, Hophni2652 und Pinehas6372, kommen935 wird: auf einen Tag3117 werden sie8147 beide8147 sterben4191.

34 А оце тобі озна́ка, що при́йде на обох синів твоїх, на Хофні та Пінхаса, — оби́два вони помруть одно́го дня.

35 Ich aber will1980 mir6440 einen treuen539 Priester erwecken6965, der soll tun6213, wie es meinem Herzen3824 und3548 meiner See LE5315 gefällt; dem will ich ein beständig Haus1004 bauen1129, daß er vor meinem Gesalbten4899 wandele immerdar3117.

35 А Я поставлю Собі священика вірного, — він буде робити згідно з серцем Моїм та з Моєю душею. І Я збудую йому тривалий дім, і він буде ходити перед Моїм пома́занцем по всі дні.

36 Und wer übrig3498 ist935 von deinem Hause1004, der wird kommen und vor jenem niederfallen7812 um einen259 silbernen95 Pfennig3701 und Stück Brots3899 und wird sagen559: Lieber, laß5596 mich zu einem Priesterteil3550, daß ich einen Bissen6595 Brot3603 esse398.

36 І станеться, — кожен, хто полишиться в домі твоїм, при́йде вклонятися йому за аґору срібла та за бухане́ць хліба, і скаже: Долучи мене до одного з священицтв, щоб їсти кавалок хліба“.